Календар літературних дат на 2018 рік

Січень



1 січня - 195 років від дня народження Шандора Петефі (1823-1849), угорського поета

12 січня - 390 років від дня народження Шарля Перро (1628-1703), французького казкаря, поета

14 січня - 200 років від дня народження Захаріуса Топеліуса (1818-1898), фінського письменника-казкаря, автора твору “Казка про старого гнома”

22 січня - 230 років від дня народження англійського поета 
Джорджа Байрона (1788-1824) 

23 січня - 235 років від дня народження Фредеріка Стендаля (1783-1842), французького прозаїка, автора роману “Червоне і чорне”

24 січня - 60 років від дня народження Барбари Космовської (1958), польської письменниці, автора творів “Буба”, “Буба. Мертвий сезон”, “Позолочена рибка”


Золоті правила, що допоможуть закохати учня у ваш предмет

Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили,
 я сам першим люблю (Г.С. Сковорода)

Коли здається, що учні не сприймають інформацію, що їм нецікаво, покажіть їм свою любов до предмету. Ви вчитель, ви - і більш ніхто не зможе запалити вогник в очах школярів на уроці. Як це зробити? Читайте наші правила!


Щоб дитина читала швидше: вправи для розвитку навичок швидкочитання



Вправи, які допоможуть удосконалити техніку читання та зроблять цей процес легшим і цікавішим. Як і скільки займатися з дитиною ­ читайте далі.


ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТЬ
Батьки, які формулюють завдання на кшталт “поки не дочитаєш цю казку, з-за столу не встанеш”, – роблять величезну помилку. Краще читати менше, але частіше. Три невеликих заняття впродовж дня по 5-7 хвилин будуть набагато ефективнішими, ніж одне тривалістю 15-20 хвилин. Проміжок між заняттями має бути не меншим від однієї-двох годин.

Вправа перша: СЛОВА-ПОЛОВИНКИ
Завдання: за окремим фрагментом слова здогадатися, якою є його інша частина. Для цього потрібно написати 5-10 слів на паперових листках та розрізати їх на половинки. Перемішайте і запропонуйте дитині скласти з цих елементів слова.

Як подолати список літератури на літо: поради батькам



Коли за вікнами яскраво сяє сонечко, квітне акація і шелестить липа, коли друзі кличуть гуляти, а курортні міста — плавати та ласувати морозивом, коли життя пропонує сотні спокусливих розваг, а школа стоїть закрита на канікули, мало в кого виникає бажання проводити день за читанням книжок зі шкільного списку літератури на літо… Але таки потрібно. Та чи можна зробити цей процес не таким нудним і неприємним? І чи можуть батьки допомогти дітям подужати сотні сторінок без примусу? Ми віримо, що так. І, щоби переконати вас у цьому, вигадали одразу 11 порад для батьків, завдяки яким шкільний список літератури на літо не стане каменем спотикання для відпочинку.

Як вивчають літературу там: досвід Німеччини

Бо треба нам, чого не знаєм ми,

Що знаємо – з того пуття немає

Ґете «Фауст»



«Найкоротший для письменника шлях від любові до ненависті – шкільна програма», – ось що ми виносимо після 10 років найвишуканіших шкільних тортур. А ще – слова «На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш!». В одному інтерв’ю ізраїльський прозаїк Етгар Керет сказав, що відчуває певне занепокоєння через те, що його твори було включено у дитячу шкільну програму. Адже він може стати менш популярним серед дорослих, бо вони пам’ятатимуть про власні травми. Те саме відбувається з нашими письменниками: список літератури перетворюється на суцільну дитячу травму, і таке випробування можуть пройти лише найстійкіші – наприклад, Іван Котляревський, Леся Українка чи Михайло Коцюбинський. Найбільше страждають автори, іменем яких названо школи, ліцеї і гімназії, адже вони приречені на постійне повернення на шкільних святах, урочистих лінійках та приурочених до чогось читаннях. Так «вічно живі» класики перетворюються на невмирущих зомбі. Однак цього можна уникнути. Як – знають у Німеччині.

Тут авторів, яких читаєш у школі, можна побачити на зустрічі у книгарні і почути по радіо, а отже література постає як процес, а не сталість, як розвиток, а не канон.


Світовий досвід уроків літератури

– Я читаю книги, як ти п’єш пиво!
– Тоді в тебе серйозні проблеми з читанням.
розмова Ліси Сімпсон і її батька Гомера



Найкоротший для письменника шлях від любові до ненависті – це шкільна програма. Вмить із об’ємного автора можна в очах цілого покоління перетворитися на картонного мученика-патріота, який їсти-не їсть, спати-не спить, кохати-не кохає, а все вболіває за долю простого люду і неньки-України (заплющуй очі і думай про Англію, як казали мами порядним британським дівчатам перед весіллям). Половина уроків літератури у нас минули під цим самим девізом: заплющуй очі і думай про Англію, дитино.

У кожного з нас є дитяча травма, пов’язана із шкільними уроками літератури, – і, як правило, не одна. У мені травма живе під знаком Павла Тичини: його ім’я міцно викарбовано на дверях моєї гімназії, а ще міцніше – ручкою когось із попередніх поколінь у підручнику літератури за 11-й клас (поруч з усіма невибагливими римами до прізвища поета, які мій попередник придумав). Тичина у цьому просторі був усюди: його портрет – це перше, що учні бачили, заходячи до школи (перший поверх). Далі були музей Тичини (на другому поверсі), кімната імені Тичини (на третьому), «Тичинівські дні» і «тичинівські читання» кілька разів на рік (на всіх поверхах водночас). Довгий час ми були певні, що у шкільному дворі теж стоїть пам’ятник Тичині, але то неочікувано виявився Островський – і ми ніколи не раділи так щиро, як почувши правду, хоча й не знали, хто такий Островський і що він тут робить. У школі не можна було зняти пальто чи з’їсти пиріжок у їдальні, аби на тебе звідкись не дивився Тичина. Це був наш Орвелл, наш святий охоронець і водночас наглядач, наш особистий тип дементора – який вбирав у себе душі і думки від 5-го по 11 клас включно.
Майже в кожній українській школі був такий свій «тичина», на прикладі якого молоде покоління усвідомлювало, куди вимощено дорогу із хороших намірів. І обіцяло собі більше ніколи не брати до рук «цього жаху» й не перечитувати програмних творів із курсу літератури.

Це у нас «вічно живі» класики перетворилися на невмирущих зомбі, а що в інших?

У цьому огляді – про шість країн і шість різних шкільних програм із літератури.


Як встигати читати вголос 15 хвилин на день





Освітянка Мерете Кропп ділиться п’ятьма порадами про те, як встигати читати вголос разом із дітьми 15 хвилин щодня.

_______

Нещодавно я разом із дочкою пішла на прийом до педіатра. Чекаючи на лікаря, я взяла книжку з кошика схованого під стільцем, і почала читати вголос: ми провели кілька чудесних хвилин разом, сміючись із ілюстрацій та наспівуючи римовані рядки.
Вираз обличчя лікаря, коли той зайшов до кабінету та побачив нас двох занурених у спільне читання, був безцінний. Адже річ у тім, що зараз моїй дочці 16 років. І відколи вона була немовлям я годинами читала їй щодня – це було нашою буденною рутиною, сповненою дивовижних розмов і незабутніх митей.

Результати американського опитування від Readaloud.org, оприлюднені у березні, показали, що батьки дітей від 0-8 років усвідомлюють значну користь регулярного читання вголос. Попри це, згідно з результатами, лише 34% читають дітям уголос принаймні 15 хвилин щодня. І попри те, що Американська академія педіатрії радить читати дітям від самого народження, лише 1 із 10 батьків сказав, що почав читати протягом 15 хвилин щодня відколи дитина народилася.

Пам'ятка учням №8

Як писати твір компаративного спрямування



1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.

2. Визначте головну ідею твору.

3. Складіть план, доберіть епіграф, що відповідатиме темі твору та розкриватиме його головну думку.

4. Визначте, що об'єднує та відрізняє твори, які ви аналізуйте.

5. Продумайте, який цитатний матеріал з обох творів використайте для аргументації своєї думки.

6. Порівнюючи твори, дбайте про композиційні засоби викладу думок, а саме: 

1) інтригуючий початок;

2) послідовне розташування тези;

3) хід роздумі у формі „запитання-відповідь";

4) контрастне зіставлення аргументів;

5) експресивний висновок.

7. Викладаючи у творі власні думки, пам'ятаєте, що вони мають бути пов'язані з його темою та головною ідеєю.

8. Звертайте увагу на співмірність частин твору.

9. Стежте за тим, щоб думки розкривалися послідовно, аби кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.

10. Формулюючи речення, намагайтеся, щоб ваша думка була висловлена точно, просто, ясно, образно, не була двозначною. Запорукою успіху під час написання творчих робіт різних видів є глибоке осмислення теми твору. їх можна розподілити таким чином:


Пам'ятка учням №7

Як підготуватися до переказу твору або його уривка

Насамперед чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви писатимете у твір.

1. Поділіть його на завершені за змістом частини.

2. Підготуйтеся до переказу окремих частин:

- зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення; з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати під час переказу;

- запам'ятайте, про що йдеться на початку, всередині та наприкінці кожної частини.

3. Переказуючи зміст певної частини, користуйтеся запитаннями-порадами:

- про що пише автор(докладний зміст частини);

- як він це робить (художні засоби, які використовує письменник).

4. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, із усіх визначених частин слід дібрати лише ті, які відповідають меті поставлених перед вами завдань, і докладно їх переказати.

5. Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, перекажіть основні події твору.



Пам'ятка учням №6

Як підготуватись до твору-роздуму про героя



1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви на погоджуєтеся.

2. Простежте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора.

3. Зробіть необхідні добірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.

4. Відповідно до структури твору – вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку – доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), який стане в пригоді під час написання твору.

5. Спочатку напишіть твір на чернетці.

6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятайте, що мета його – підвести до розуміння вашої головної думки.

7. В основній частині твору викладайте свої думки та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так і від протилежного. Використовуйте тільки ті слова, значення яких ви знаєте. Уникайте повторення одних і тих самих слів.

8. У завершеній частині твору зробіть емоційний обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого пишете.

9. Прочитайте написане, перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.

10. Перепишіть роботу начисто.

11. Перевірте написане, пильнуючи описки і пропуски літер.